Однією зі сфер, де це особливо помітно, стала цифрова трансформація. Про те чим зараз живе цифровий Київ і як вдається створювати нові сервіси КИЇВ24 поговорив з директором КП «ГІОЦ» Костянтином Воробйовим.
– Які ключові напрямки роботи ГІОЦ сьогодні?
Наш основний фокус — розвиток цифрової інфраструктури Києва. Ми забезпечуємо технологічну основу для «розумного міста»: від транспортних сервісів і муніципальних порталів до аналітичних систем для міської влади.
Крім того, активно розвиваємо напрям відкритих даних, кібербезпеки та інтеграції міських систем у єдину цифрову екосистему. Безпека і комфорт містян — це завжди ключовий напрямок.
– Які цифрові сервіси користуються найбільшим попитом серед киян зараз? Чи є проєкти, якими ви особливо пишаєтеся за останній рік?
Найпопулярнішими залишаються транспортні сервіси — оплата проїзду та паркування. Великим попитом користуються також сервіси сплати комунальних послуг онлайн. Це зручно, швидко та допомагає місту бути ближчим до своїх мешканців.
Серед досягнень — масштабна модернізація порталу послуг та багато невеликих, але помітних для користувача вдосконалень у Київ Цифровий.
– Які нові сервіси чи рішення плануєте впроваджувати найближчим часом? Які стратегічні цілі стоять перед ГІОЦ на найближчі 3–5 років?
Ми готуємо до запуску кілька нових цифрових сервісів, зокрема спеціальну онлайн-мапу у «Київ Цифровий», яка допоможе мешканцям правильно сортувати сміття. Також працюємо над новими інструментами аналітики даних для міської адміністрації, що дадуть можливість ефективніше керувати ресурсами столиці.
Наша стратегія — створення повністю інтегрованої міської цифрової екосистеми. Ми прагнемо, щоб усі послуги — від транспорту до медицини — були доступні в кілька кліків. Також фокусуємось на підвищенні безпеки даних, розвитку аналітичних платформ.
– На основі чого ви вирішуєте, які сервіси впроваджувати? Як ви збираєте та враховуєте зворотний зв’язок від мешканців міста?
Ми базуємося на трьох джерелах: запитах громадян, аналітиці користування наявними сервісами та стратегічних цілях міської влади. Такий підхід дозволяє розвивати саме ті рішення, які приносять реальну користь киянам.
Ми аналізуємо звернення, рейтинги та коментарі користувачів, а також проводимо опитування. Це допомагає нам оперативно вдосконалювати сервіси.
– Які сучасні технології найбільше впливають на розвиток ваших сервісів? Наскільки активно ГІОЦ використовує дані та аналітику для прийняття рішень?
Ми активно впроваджуємо хмарні рішення, великі дані (Big Data), аналітичні платформи та системи автоматизації. Ці технології роблять міські сервіси швидшими, надійнішими й зручнішими.
Аналітика — це серце нашої роботи. Ми збираємо й аналізуємо великі масиви даних, що допомагає приймати обґрунтовані управлінські рішення. Дані — це наш інструмент для розумного управління містом.
– Чи розглядаєте ви використання штучного інтелекту в міських сервісах?
Так, це один із наших є напрямів. У перспективі AI допоможе місту працювати проактивно — передбачати проблеми й реагувати до їхнього виникнення.
– Які найбільші виклики стоять перед цифровізацією міста? Як ви оцінюєте рівень цифрової грамотності киян і чи впливає це на вашу роботу?
Основні виклики — це кібербезпека, інтеграція і стабільність сервісів у часи воєнних ризиків. Але ми послідовно долаємо ці труднощі, зберігаючи курс на цифрову трансформацію.
Рівень цифрової культури стрімко зростає. Кияни охоче користуються онлайн-сервісами, але ми також дбаємо про інклюзивність — щоб цифрові рішення були зрозумілими кожному. Тому робимо інтерфейси максимально простими та інтуїтивними.
– Яким ви бачите «розумне місто» Київ через 10 років?
Бачимо Київ як екосистему, де технології працюють непомітно, але ефективно. Це місто, де всі процеси — від транспорту до медицини — пов’язані в єдину цифрову мережу, а рішення приймаються на основі даних.
«Розумний Київ» — це комфорт, безпека та якість життя для кожного мешканця.
