Про це в ефірі програми «Третій сектор» на Київ FM розповів Ентоні Форман старший радник з питань миротворчості Ініціативи за мирні зміни.
За його словами, в першу чергу, цей підхід важливий для програмної діяльності міжнародних партнерів, але й українські організації, які займаються будь-якою допомогою населенню мають застосовувати його для планування своєї діяльності. До того, цей підхід має застосовуватись до програм інвестування, оскільки вони створюють вплив не тільки на місцеву економіку, а й опосередковано і на місцеві громади.
Що означає — бути конфліктно-чутливим? За словами Формана є три основні складові цього підходу. Перший з них – початок роботи з аналізу контексту.
«Розуміючи контекст і динаміку конфлікту, міжнародні партнери можуть гарантувати, що їхнє втручання випадково не погіршить існуючу напруженість і не сприятиме продовженню конфлікту. Це запобігає ненавмисним негативним наслідкам, які можуть завдати шкоди постраждалому населенню або посилити динаміку конфлікту» – пояснив Форман.
Другий фактор, який повинен бути врахований при конфлікто-чутливому підході – це розуміння впливу діяльності на контекст.
«Важливо розуміти, що будь-яка особа, організація, яка здійснює вплив своєю діяльністю є частиною конфлікту. Міжнародні партнери не можуть вважати себе нейтральними, хоч їм і хочеться показати свою об’єктивність, і те що на них не впливає українська влада чи суспільство. Але вони впливають на ситуацію в Україні, не тільки передаючи зброю, але й гуманітарну допомогу. Тому вони мають себе оцінювати як учасника конфлікту, і оцінювати вплив своєї діяльності на контекст» – зауважив він.
Важливо також, і це є третьою складовою конфлікто-чутливого підходу, скоригувати діяльність таким чином, щоб мінімізувати негативний вплив, та максимізувати позитивний і можливості для співпраці.
«Організації можуть стояти перед складним вибором після оцінки свого впливу і ризиків які вони несуть. Вони мають задати собі питання — чи ті негативні наслідки вартують результату. Чи буде позитивна зміна-вплив більшою і суттєвішою за негативний. Саме балансування відповіді на це запитання по суті і є конфлікто-чутливістю. Чи принесу я більшу користь, ніж завдам шкоди. Відповідь на це питання, дуже непроста, тому багато організацій воліють не займатись питанням конфлікто-чутливості. Це потребує постійної змістовної роботи і аналізу, доопрацювання стратегій» – підкреслив Форман.
Підсумовуючи, старший радник з питань миротворчості Ініціативи за мирні зміни, наголосив, що для того, щоб програми підтримки післявоєнної відбудови впроваджувались ефективно, активним громадянам треба нагадувати партнерам про те, що вся їх діяльність має оцінюватись з точки зору конфлікто-чутливості. Так само українські організації та державні інституції мають не нехтувати цією практикою і формувати свої програми відповідно.
Більше про конфлікто-чутливість дивіться у повній версії програми:
Проєкт «Збереження інклюзії та соціальної згуртованості в Україні: Адаптація та відновлення у відповідь на війну» реалізують ГО «Інститут миру і порозуміння» спільно з Ініціативою за мирні зміни за підтримки Федерального департаменту закордонних справ Швейцарії.
