Чому зростає кількість звернень про вчинення домашнього насильства і куди у таких випадках звертатись, говорила заступниця голови КМДА Марина Хонда в ефірі КИЇВ24.
Вона зазначила, що дуже важко порівнювати з 2022 роком, оскільки тоді в Києві було дуже мало людей. Але на сьогодні справді звертається дуже багато внутрішньо переміщених осіб і ситуація складається таким чином, що фіксується зростання фактів саме фізичного насилля.
«Якщо ми раніше говорили про економічний, психологічний тиск, то на жаль сьогодні це вже про фізичне насильство, це збільшення ситуацій психологічної нестабільності, збільшення телефонних дзвінків щодо суїциду», – каже Хонда.
Вона нагадала, що до повномасштабного вторгнення росіян Київ розбудовував систему протидії домашньому насильству, тоді були створені кризові кімнати, притулки, гарячу лінію. На сьогодні всі кризові кімнати переповнені.
За 6 місяців 2023 року у притулку перебували 17 людей (9 жінок та 8 дітей), а в кімнатах кризового реагування – 118 (68 жінок, 3 чоловіків та 47 дітей). У той час, як у 2022 році, – 15 осіб перебували у притулках, а 41 людина скористалася послугами кімнат кризового реагування.
Зараз в Києві працюють п’ять мобільних бригад. До складу бригади входить соціальний працівник, психолог, які виїжджають або разом з поліцією, або самостійно.
«За півроку бригади здійснили 786 виїздів. Це достатньо велика цифра, враховуючи, що сьогодні ми не до кінця бачимо відвертість людей в частині можливості взагалі говорити про домашнє насильство», – каже Хонда.
Це пояснюється, зокрема, і тим що, якщо йдеться про ВПО, ці люди раніше жили у інших регіонах, де немає таких центрів надання допомоги.
«Зараз, вже коли є і інформаційна кампанія і роз’яснення, проживаючи в Києві, вони розуміють, що можна звертатися, можна телефонувати і у нас відсоток більший саме по внутрішньо переміщеним особам ніж по киянам», – зазначила заступниця голови КМДА.
Водночас, як зазначила Хонда, в Києві часті випадки іншого типу домашнього насильства.
«Але є ще одна проблема, з якою ми стикнулися зараз. Вона набула зовсім іншого масштабу – це насильство щодо батьків з боку дітей. Особливо якщо ці батьки пенсіонери або з інвалідністю. Забирають, наприклад, картки пенсійні. Не дають можливості купувати собі продукти харчування. Тобто такий тиск – це також насильство. І проблема в тому, що з даною категорією людей дуже важко працювати – вони не готові свідчити проти своїх дітей», – пояснила вона.
При цьому війна негативно вплинула на кількість випадків домашнього насильства. Під час війни особи, які вже були психологічно нестабільні, але тримали себе якимось чином в руках, втрачають контроль. На жаль, йдеться також і про військовослужбовців, як повертаються з фронту з ПТСР.
«Справа в тому, що ми бачимо факти повернення, наприклад, наших військовослужбовців, які є дуже часто в нестабільному стані. Або дружини, які не можуть правильно реагувати на певну поведінку своїх чоловіків, які повертаються. Такий відсоток зараз не великий, але ми вже його відслідковуємо», – розповіла Хонда.
Також люди, які перебували родинами в окупації, або переїхали з зон бойових дій можуть почуватися психологічно перевантаженими і конфліктувати.
«Тому ми завжди кажемо, якщо є внутрішнє відчуття, що конфлікт може статися більш жорсткий – телефонуйте фахівцям, які в нас працюють 24/7, 15-00 за стаціонарного телефону і 044 272-15-00 з мобільного», – наголосила Хонда.
Вона додала, що якщо не було факту фізичного насильства, то також може застосовуватись психологічне або економічне насильство. А після цього, як правило, йде і фізичне насильство.
«Це не просто психолог, який з вами поговорить. Це соціальний працівник, це безкоштовна юридична допомога. Вам дадуть роз’яснення – на що ви маєте право, чим вам можуть допомогти. Потрібна мобільна бригада виїде до вас додому, допоможе, якщо потрібно, забере вас в кризову кімнату. Якщо немає де жити, є притулок, де ви можете перебувати і соціальний працівник буде вас супроводжувати», – пояснила Хонда.
За її словами, після звернення до Центру не було жодного випадку повернення до домашнього насильства.
Заступниця голови КМДА також повідомила, що Центр спільно з іншими організаціями, в тому числі «Київ мілітарі хаб», працює над організацією консультацій для родин військових, які чекають рідних з війни.
Фото: Відкриті джерела
