Про це йшлося у сюжеті КИЇВ24

1 серпня 2022-го міноборони росії оголосило про початок наземної операції у Бахмуті. За рік вони знищили місто. Олексій залишався в Бахмуті до березня 23-го. Адже знав кожну вулицю і куточок населеного пункту, тому допомагав волонтерам вивозити інших.

«Допомагав полякам вивозити людей лежачих, хворих і тим, кому потрібно було привозили гуманітарну допомогу. Залишали у мене вдома і я потім роздавав у дворах. Люди приходили. І так само, коли обстріли були, їздили поранених забирали», – розповів він.

26 березня 2023 року мали переправити ще 5 людей в більш безпечні регіони.

«Через нас перелетів снаряд. Сусідка, яка хотіла вивезти свого лежачого чоловіка пенсіонера, у них над головою розірвався снаряд. Вбило чоловіка, засипало, пошматувало. Сусід її відкопував і зашивав нитками. З 5 людей, яких мали везти, в живих залишилося лише двоє», – пригадує Олексій.

Коли евакуаційна машина дісталася до тих, хто вижив, волонтери наполягли аби Олексій в неї також сів.

«Я виїхав в розірваному одязі. Не збирався виїжджати, мав ще волонтерити на залізничному вокзалі, в пункті незламності. А в результаті, коли машина приїхала, мені сказали: “Сідай, виїжджай, інакше взагалі не зможеш виїхати, більше машина не зайде”», – розповів чоловік.

Олексій зізнається, що російська пропаганда добряче промивала мізки жителям Бахмуту. Залякуючи тим, що українці не приймуть бахмутян за своїх. Але вже на першому залізничному вокзалі в Дніпрі чоловік побачив, де насправді своїх не кидають.

Олексій вірить в перемогу і ЗСУ. Але радить кожному українцю бути готовим опинитися в епіцентрі бойових дій. Адже такі знання не раз рятували йому життя.

«Я передивився всі відео, як діяти при обстрілах. Які міни, де – все, аби вижити. І це 15 разів рятувало моє життя. Уявіть, в 15-ти метрах від мене вибухає міна, або град, і наді мною уламки перелітають. Але навіть сміття на мене не падає. Єдине, що я розбиваю руки, коли падаю. Але я живий і цілий залишаюсь», – розповів він.

Особливу увагу Олексій просить звернути на курси тактичної медицини.

«У Бахмуті, у нас із серпня 22-го не було ні поліції, ні рятівників, нікого. Вони всі в Часовому Ярі були на той момент. Ми допомагали одне одному. Навіть ті, хто були ворогами ідейними, політичними – всі помирилися. Адже якщо прилетить, то лише твій сусід прийде тебе рятувати. Інакше ніхто не прийде», – пояснив він.

Ми всі сподіваємося на краще, але маємо готуватися до будь-яких сценаріїв.

Наталія Бєлогурова