Про один з них, а саме про броньовану машину Дозор-Б українського виробництва, йшлося у військовому блозі на КИЇВ24.
Головне управління розвідки працює на вітчизняних броньованих машинах Дозор-Б у спеціальній версії.
Характеристиками цієї техніки поділився військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
«Маневрові, до двох тонн може брати, підвищений рівень захисту, тримає як кулю калібром 7.62, так і днище має покращений протимінний захист. А це основне. Капсульний варіант», – розповів він.
Що саме напічкали в нову бронемашину невідомо, лише зовні можна помітити, що встановили спереду та позаду оптичні системи, це може бути тепловізор або нічне бачення. Різниця між ними у тому, що теплик бачить виключно нагріті теплові об’єкти, а нічник – підсвічує наявне світло. Навіть в цілковитій темряві така оптика примножує світло навколишнього середовища, місяця та зірок.
«Відповідно, що встановлені відеокамери, хоча вони і на базовій моделі, і тепловізійна оптика. Для водія – прилад нічного бачення. Знов таки з урахуванням специфіки використання цієї техніки розвідтовариством. Тобто головним управлінням розвідки», – пояснив експерт.
В Збройних силах України «Дозор-Б» класифікується як тактична бойова колісна машина. Деталі підвіски у Дозор-Б взяли з БТР-80, решта все оригінальне. Екіпаж всередині Дозор-Б захищений від куль на відстані в 30 метрів та осколків від 152 калібру за 50 метрів. Це натівський рівень STANAG 3. Всередині водій, командир та стрілець. А також до 8 осіб десанту. Також на машину ставиться бойовий модуль.
Снєгирьов розповів, що раніше була проблема із перезаряджанням кулемета, тож у Дозор-Б це врахували. Бойовий модуль машини модернізований.
Взагалі для «Дозору-Б» обирали з десяток видів озброєння, частину навіть випробували. Досить цікавим був бойовий модуль «Вій» з 23-мм двоствольною авіаційною гарматою і оптико-телевізійним прицілом. Влітку 2021 року на Дозор-Б був продемонстрований прототип легкої реактивної вогнеметної системи «Спека». Це не настільки потужне, але щось схоже на російський “Сонцепьок”.
«ТОС 1А “Сонцепьок” це специфічна зброя, термобарична зброя. І можливості Спеки і “Сонцепьока” вони різняться. Принцип однаковий, однак ТТХ “Сонцепьока” переважають. Для вирішення локального характеру завдань – без питань», – пояснив експерт.
Своїй появі на світ «Дозор Б» зобов’язаний Харківському конструкторському бюро машинобудування ім. О.О. Морозова. Вперше його показали на військовій виставці «Зброя та безпека» у 2004.
Та лише з початком російсько-української війни машина привернула до себе справжню увагу. Втім, не в українській версії, а у польській.
Влітку 2016-го на основі конструкторської документації харків’ян фахівці Львівського бронетанкового заводу виготовили першу партію з 10 одиниць машин Дозор-Б та передали їх до 95-ї бригади ЗСУ. До речі, трьома роками раніше, 2013-го, польська компанія «Mista» купила ліцензію на виробництво і почала випускати вдосконалені Дозори під назвою Oncilla.
При цьому, як уточнив Снєгирьов, польська версія за оцінками спеціалістів є більш модернова.
Між іншим, перший бронеавтомобіль «Oncilla» збирали на Київському бронетанковому заводі, надалі виробництво перемістили в Польщу. Зокрема, поляки радикально переробили трансмісію, замінили німецький двигун на італійський Iveco, при цьому підвищили потужність зі 190 до 210 кінських сил і збільшили запас ходу з 700 до 750 км. Максимальна швидкість до 120 кілометрів на годину.
«Завжди піднімалося питання не розвитку вітчизняного ВПК, на жаль, а питання закупівлі техніки за кордоном. Бо це давало можливість існування так званих тіньових схем, тобто корупційних схем. Завжди можна було мати відсоток так званих відкатів, щоб купляти за кордоном і снаряди, і набої і ту саму бронетехніку. Ви вибачте тут навіть мова не про Дозори йде, а за 9 років війни ми не спромоглися побудувати патронний завод. Єдиний патронний завод залишився у Луганську окупованому. Оце показник», – констатував експерт.
За даними MilitaryBalance, станом на початок вторгнення рф частини Десантно-штурмових військ мали 10 бронеавтомобілів «Дозор-Б» і понад 27 Oncilla. А от харківські інженери зробили окремі Дозори саме під головне управління розвідки та особливі завдання.
Андрій Стельмах