Телеканал «Київ» продовжує серію сюжетів про захисників України.
Цього разу йшлося про бійця 112 бригади ТРО Сергія «Сєдого».
«До війни я займався спортом – я був тренером, у мене була своя федерація зі змішаних єдиноборств. Я служив до цього, служив у розвідці. Так трапилось просто, що я попав в ТРО, тому що моя частина була під обстрілами у другому місті. Я пішов туди, куди потрібні були люди. Ось так от розпочалась моя служба», – розказує Сергій.
Боєць розказав про один із боїв, у яких довелося брати участь.
«Ми були в селищі на штурмі, завели туди підрозділом нашим і ми там зайняли свої позиції прям біля будинків. І ворог не очікував, що ми навіть там є, він просто собі ішов розгулюючи селом і у нас почався бій», – пригадує він.
Тоді бійцям ТРО вдалося підбити російський танк і знищити його екіпаж.
«Ми підірвали один танк, ну як підірвали, ми попали йому у гусеницю. Там було два чоловіки в екіпажі, які хотіли вийти. Вони відкрили люк, але їм не дали. Там ще один постріл зробили і вони засіли. Я прийняв рішення, виліз туди і закинув гранату в танк, підірвав їхній екіпаж», – розказав «Сєдий».
На шевроні в Сергія написано цитату з Шевченкової Катерини: «Кохайтеся чорнобриві, та не з москалями».
«Подобається мені Тарас Шевченко», – пояснив він.
«Сєдому» 33 роки, але позивний він отримав через сивину на голові.
«Це мені дали хлопці оскільки я молодий, але у мене трошки сива голова і хлопці почали мене сєдим називати», – розказав Сергій.
Батальйон, у якому служить боєць, просить усіх небайдужих долучитись до збору коштів на маніпулятор.
У часи війни, розказує Сергій, для бійців найщасливіші дні, коли не гинуть побратими. Вони для нього стали справжніми братами.
«Я їх можу називати братами. Це моя сім’я на сьогоднішній день, з якою я готовий воювати, поки ми не виграємо цю війну. Ми стараємось завжди бути веселими, як би там не було тяжко, підтримувати один одного на ентузіазмі, на характері», – каже він.
«Седий» розповідає, що війна змінила все. І його теж. Кохана дружина та син стали найміцнішою підтримкою. Тепер вони не просто живуть, а проживають кожну мить. Бо зрозуміли: життя надто швидкоплинне, щоб будувати плани. Але воно варте всіх поразок та перемог.
Молодий батько знає, за що воює.
«Вложити все в свою дитину, яку я дуже люблю. В мене маленький синочок росте, яким я живу. Просто хочеться з нього зробити нормального мужика. Це моя мрія», – поділився планами Сергій.
Ніно Тодуа, Олександр Олійник, Максим Трясугін
