Про це йшлося у матеріалі КИЇВ24.
Перше, на що звертаєш увагу, дивлячись на обличчя Миколи Полосіна – це очі. Добрі та усміхнені. Щира усмішка завжди була візитівкою Миколи. Не всі знають, що у вільний від журналістської роботи час юнак працював ведучим на весіллях. Вітати молодят, жартувати, влаштовувати конкурси, робити свято незабутнім – Полосіну добре вдавалося.
Але однієї миті все змінилося. В Україну прийшла війна…
Перше, справжнє, страшне, а головне – неочікуване зіткнення з війною в Миколи сталося 1-го березня 2022-го.
«Я чую свист, щось летить, і я розумію, що летить десь от поряд, це була перша ракета, яка влучила в телевежу, біля телевежі… Це було із розряду: ти живий? ти стоїш на ногах? Біжи! І я роблю кілька кроків і за нею – друга! Ну це важко було описати це був такий легкий шок, але я тримав себе в руках бо я розумію, що треба, треба звідси поскоріш», – пригадує Полосін.
Тоді, під час обстрілу київської телевежі загинуло 5 людей, стільки – ж – отримало поранення. Миколі пощастило. Він, молодий та спритний – встиг відбігти на безпечну відстань. А вже за годину – робив «включення», розповідаючи про свої відчуття.
Скільки ще було цих включень із різних «гарячих» точок – Микола не рахував. Минув рік. І 10-го березня цьогоріч Микола написав у соцмережі: «Служу народу України!»
Журналіст Микола Полосін став солдатом. Спочатку було навчання. Перші дні Микола намагався якнайшвидше звикнути до підйомів о 5 ранку, до «броніка», вагою 15 кілограмів, до геть відсутнього Інтернету… Але навіть у таких умовах він знімав усе навкруги. Не на камеру, на телефон…
«Насправді, головне – тримати настрій, тримати настрій, навіть якщо справи – кепські, (на тлі чути вибухи) а це тут є, як ви чуєте, все одно тримати настрій, тримати дух, бо без нього – нікуди. Дух, силу і, головне, щоб було гаряче серце, і розум – дуже важливо тримати холодний розум, бо по-іншому – ніяк», – каже боєць.
Нині колишній журналіст «телерадіоканалу Київ» Микола Полосін воює на сході країни. А кілька діб тому на його сторінці в соцмережі з’явилося звернення: «Народе, аби швидше і краще виявляти ворога й підтримувати з неба наших бійців, наш підрозділ потребує дронів. Тому, відкриваю збір коштів!»
Навіть під обстрілами Микола не забуває висловлювати слова подяки.
Олена Єлагіна
