Про це сказав прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Моравецький зазначив, що поставив ультиматум президентові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн щодо продовження ввезення українського збіжжя після 15 вересня. І через бездіяльність Брюсселя Варшава запровадила заборону односторонньо, оскільки це в національних інтересах Польщі.
Поки не розроблять механізму співпраці, ми діятимемо так щодо всіх продуктів зі сходу, адже захист польського аграрія в наших національних інтересах, це для нас найважливіше.
За його словами, за наслідки війни має заплатити Росія, а не польське сільське господарство.
«Зернова криза»: деталі
19 липня стало відомо, що Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина підписали спільну декларацію щодо продовження заборони на ввезення зерна з України після 15 вересня.
13 вересня в ЄС заявили, що для продовження заборони експорту з України не має підстав.
14 вересня парламент Болгарії зняв заборону на імпорт українського зерна.
15 вересня Європейська комісія вирішила не продовжувати обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції після 15 вересня.
Тоді ж Польща заявила, що ігноруватиме відповідне рішення ЄС.
Крім цього, 16 вересня Уряд Словаччини вирішив, що заборона на імпорт пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику з України триватиме до кінця року.
У відповідь у Кабінеті Міністрів України заявили про готовність заборонити імпорт деяких товарів із Польщі, Словаччини та Угорщини, якщо ці країни не погодяться зняти односторонню заборону на імпорт української агропродукції.
21 вересня стало відомо, що Польща готова до пошуку компромісу щодо імпорту українського зерна.
22 вересня було анонсовано візит прем’єра Румунії до України з метою завершити переговори щодо імпорту зерна.
На цьому тлі Україна, п’ять сусідніх країн та інші держави-члени ЄС зустрінуться 28 вересня у Брюсселі для розв’язання «зернової» проблеми.
24 вересня стало відомо, що Польща підготувала транзитні коридори для українського зерна.
26 вересня український уряд ухвалив постанову про новий механізм верифікації та узгодження аграрного експорту до Болгарії, Румунії, Угорщини, Польщі та Словаччини.
Фото: відкриті джерела