Про особливості курсу йшлося у сюжеті КИЇВ24.
Тендітними руками Інна Капранова впевнено керує сімнадцятитонним трамваєм. До навчання жінка навіть машину не водила і не мала водійського посвідчення. До того це її перша робота в житті.
Дорослий син вже не потребує уваги мами, а ось рідному місту Інна потрібна, як ніколи. Через брак водіїв інтервали руху в усіх видах громадського транспорту, від метро до автобусів, суттєво збільшився.
«До повномасштабного вторгнення інтервал був, ну маршрути різні, інтервали різні, скажімо так було десь до 2 хвилин, десь 3-3,5 хвилини. На сьогоднішній день це буває до 15», каже заступниця директора відокремленого підрозділу КП «Київпастранс» навчально-курсовий комбінат Юлія Герус.
Якщо дефіцит кадрів продовжуватиме зростати, на зупинках доведеться чекати й по пів години. Тому Київпастранс активно шукає водіїв і водійок, яких готовий навчати безкоштовно.
Єдина вимога до кандидатів – вік старше 21 року, гендер не має значення, освіта не має значення, досвід роботи теж не потрібен, і навіть не потрібне водійське посвідчення попередньо. Навчання триває 3,5 місяця і далі 1,5 місяця практики стажування з водієм.
Далі екзамени. Практичний приймають в депо. А теоретичний іспит нічим не відрізняється від іспиту для інших водійських категорій тому його здають в центрах МВС і там видають посвідчення.
«Посвідчення водія яке отримують кандидати у водії на транспортні засоби категорії «Т» нічим не відрізняються від звичайних посвідчень водія. На бланку посвідчення водія зі зворотнього боку ми бачимо категорії, які наявні у ньому та категорія «Т», яка нас цікавить», – пояснив заступник начальника центру — начальник територіального сервісного центру 8041 регіонального сервісного центру ГСЦ МВС Києва Олександр Бойко.
Посвідчення може містити лише категорію «Т».
Навчання безкоштовне і тут є два механізми: якщо приходити від центру зайнятості, за сертифікатом чи ваучером, або звертатись безпосередньо в депо. Якщо навчання оплатить комбінат тоді треба підписати контракт і відпрацювати рік. Звісно буває таке, що людина на якомусь етапі розуміє, що їй це не дано, їй це не потрібно. Тоді відраховують, або пропонують іншу посаду.
«Якщо всю вартість буде покривати держава, то вона, звичайно, нікому нічого не винна, якщо це покриває наше підприємство, воно зацікавлене в водіях, то звісно підписуємо контракт, що вона хоча б повинна рік відпрацювати, тому що вкладає підприємство в них гроші. Буває таке що не виходить, ну не кожному ж дано, не моє. Ви можете працювати в нашому підприємстві, але на іншій посаді», – кажуть у навчально-курсовому комбінаті «Київпастрансу».
Курсантка Людмила Сидоренко раніше працювала продавчинею. Незабаром керуватиме тролейбусом. Водійський досвід має, щоправда, кермувала лише легковим автомобілем. Піти працювати в депо вирішила через патріотичні почуття.
«У мене знайома працює в депо номер 2 і каже: дуже не вистачає водіїв, якщо є змога і бажання, то можеш прийти до нас попрацювати». Ми дуже хочемо навчитися і працювати, допомагати нашим хлопцям, які пішли за нас воювати , а ми хочемо зайняти їх місце, щоб допомогти поки вони повернуться», – пояснює вона.
Чомусь, як показує практика, жінки краще водять тролейбуси. Та чоловікам тут теж раді, гендер не має значення. Як і місце проживання-реєстрації здобувача освіти. Серед студентів нинішнього курсу троє хлопців з Чернігова.
«Нам надали житло в автобусному парку ми там мешкаємо вже півтора місяця, ну поки все влаштовує», – розповів учень Володимир Гарбуз.
Володимир після навчання планує повернутися працювати в рідне місто. До речі, частина київських водійок, які нині виїхали за кордон, швидко знаходять роботу по спеціальності.
Після навчання студентів чекає офіційне працевлаштування з повним соцпакетом, лікарняними і відпустками.
«В середньому десь заробітна плата водія тролейбуса або трамваю третього класу десь від 20 до 25 тисяч», – кажуть у «Київпастрансі».
Якщо зацікавила перспектива керувати електротранспортом, можна звернутися до центру зайнятості аби отримати безкоштовні сертифікати на навчання.
Наталія Бєлогурова
