Про те, яким планують зробити це кладовище та як понад рік для нього шукали місце, йдеться в сюжеті телеканалу «Київ».
Гідно вшановувати воїнів і віддавати їм належні почесті – основна мета створення військового меморіального кладовища. Про це заговорили ще у 2021 році, коли Верховна Рада видала закон про військовий поховальний ритуал. Розробити такий проєкт доручили Інституту Національної пам’яті. У Незалежній Україні подібне кладовище стане першим, але раніше подібні місця поховань ми вже мали.
«Якщо ми говоримо про часи середньовіччя, то так само ми можемо прослідкувати насипи курганів, які здійснювались на місцях вбивств воїнів і у нас фіксуються місця курганів, які пов’язані були з нашими князями, ще в X-XI сторіччі. А от держави вже почали виділяти конкретні землі під військові кладовища, для України це друга половина XIX і перша половина XX століття. Йдеться про учасників Першої світової війни, так звані братські могили», – розповів історик Олександр Алфьоров.
На майбутньому Національному військовому кладовищі не увічнюватимуть та не ховатимуть військових, які обіймали посади за часів УРСР. Виключно військовослужбовців, які захищали територіальну цілісність та незалежність України.
На окремій ділянці збудують не тільки кладовище, а й музей, ритуальну будівлю та приміщення для почесного поховання. Після відповідних рішень у Верховній Раді в жовтні 2022 року Кабмін доручив Київраді виділити місце в столиці для кладовища. Тоді 62 депутати Київради ухвалили рішення про розміщення цвинтаря… на Лисій Горі.
«Лиса Гора знаходиться поблизу метро Видубичі. Кілька століть тому називалась Дівич-горою. Вона поділена на три місця – Русалчин яр, в якому є озеро, де згідно повір’я мешкали русалки, Відьмин Яр та Мертвецький Гай. Тут історики виявили містичні поховання з минулих століть», – нагадує Алфьоров.
«Ми знаємо, що Лисі Гори — це місця на вальпургієву ніч й інші дати, відомі для представниць прекрасної статі, які підписували договір із сатаною, вони проводили там обряди», – додав він.
А ще це місце – регіональний ландшафтний парк. Тому за збереження цієї зони виступив Київський еколого-культурний центр. У грудні подали позов до суду на КМДА. Адвокат Андрій Дядюк, який раніше особисто відстояв, аби Лисій Горі надали статус заказника місцевого значення, говорить, що Лиса Гора має два статуси: окрім заказника, це ще й пам’ятка культурної спадщини й нині належить музею «Київська фортеця».
Еколог Катерина Полянська розповідає, ця зона є ще й частиною екомережі Києва. І, якщо її зруйнувати, мікроклімат столиці погіршиться. Окрім того, на території парку є понад 30 рослин та тварин, занесених до Червоної Книги.
«Там є місця зростання червонокнижних рослин – це є чорніючий сон, сон-трава. І також робили щороку моніторинг стану популяцій цих рослин. Там є місця зростання первоцвітів, на Лисій Горі є ботанічні пам’ятки природи – це є дуби, вікові дуби і всі ця місцевість вона є таким островом біорізноманіття серед міських ландшафтів», – розказала Полянська.
Розуміючи таку ситуацію, у січні прем’єр-міністр Денис Шмигаль попросив київського міського голову Віталія Кличка пошукати інше місце для військового цвинтаря. Також до цього комісія міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала електронну петицію про заборону створення військового кладовища на Лисій Горі. А місяць тому на сайті Київради вже з’явився проєкт цього рішення.
Усі ці рішення з’явились на фоні початку розгляду судового позову від Київського еколого-культурного центру. Суперечки, де ж розмістити кладовище, тривали ще місяць. І ось на засіданні Київради 20 квітня питання остаточно вирішили. Військове меморіальне кладовище розмістять у Биківнянському лісі.
«Раніше ми з вами підтримували пропозиції Уряду щодо Лисої Гори, але у громадськості вона підтримки не знайшла, тому тепер йдеться про Биківню. 8 гектарів цієї місцевості у власності громади, у власності міста. І сьогодні ми її виведемо і фактично розпочнемо процедуру організації меморіалу. Поруч з цією територією приблизно 90 гектарів, вся ця земля державна», – зазначив на засіданні Київради Кличко.
У підсумку територія кладовища становитиме близько 100 гектарів. У Національному військовому кладовищі планують розмістити до 50 тисяч поховань. Нині в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» похована найбільша кількість жертв масових політичних репресій сталінського режиму 1937-1941 років. Територія самого заповідника складає 239 гектарів, розташована в Дніпровському районі Києва за 1,5 кілометра від колишнього селища Биківня.
Антон Рудак
