Про це розповіла міністерка закордонних справ Бельгії Хаджа Лахбіб в інтерв’ю Politico.
Політикиня виступає за застосування щодо Угорщини процедури висловлення недовіри ЄС за статтею 7, що може призвести до призупинення права голосу країни.
У нас є Європа, яка важко просувається вперед, але, на жаль, деякі держави, зокрема, одна держава — все частіше займають позицію, яка полягає в укладенні угод, блокуванні та вето.
Politico пише, що європейський парламент запустив перший етап процедури за статтею 7 проти Угорщини у 2018 році, однак тоді процес зайшов у глухий кут. Наступний етап цієї процедури передбачає призупинення права голосу під час прийняття рішень ЄС.
Це також нагадування про те, що бути членом ЄС означає поважати цінності, мати права, доступ до фондів, бути частиною єдиного ринку, поважати цінності свободи, свободи вираження поглядів і незалежності судової системи. Саме тому Угорщина зараз перебуває під процедурою статті 7 і все більше, і більше ізолюється.
«Біла ворона» у європейській сім’ї
Нагадаємо, наприкінці жовтня Угорщина знову заблокувала транш на 500 мільйонів євро з Європейського фонду миру для військової допомоги України. Раніше Угорщина блокувала це рішення, адже Україна внесла OTP Bank до переліку міжнародних спонсорів війни. Однак НАЗК уже давно виключило угорський банк з цього переліку.
Також влада Угорщини далі підтримує тісні зв’язки з країною-агресоркою. Так, 17 жовтня прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та президент РФ Володимир Путін провели зустріч у Китаї на полях пекінського саміту.
Після чого в Угорщині анонсували великий опозиційний мітинг на чолі з міським головою Будапешта. Активісти виступили проти диктатури Орбана. Крім цього, депутати опозиційної парламентської фракції «Моментум» облили червоною фарбою паркан біля офісу прем’єра Угорщини у Будапешті на знак протесту.
А поки інші країни Європи активно шукають альтернативу російським енергоносіям, Угорщина збільшує імпорт газу з РФ.
Згодом прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відзначився скандальною заявою у річницю придушення радянськими військами революції 1956 року. Під час виступу у місті Веспрем він порівняв членство Угорщини в ЄС з більш ніж сорокарічною радянською окупацією його країни. Це висловлювання викликало обурення у європейських лідерів.
Угорщина вже давно стала «білою вороною» у європейській сім’ї. Видання “The Guardian” писало, що голова угорського уряду нині ізольований у Європейському Союзі сильніше, ніж будь-коли раніше, і в ЄС очікують дедалі більше проблем із Будапештом.
Своєю чергою, прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас наголошувала, що Угорщина стає проблемою для Європейського Союзу, яку необхідно розв’язати, оскільки зберігати єдність стає дедалі складніше.
